- запозичений
- [запози/чеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
запозичений
Смотреть что такое "запозичений" в других словарях:
запозичений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити. || запози/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
запозичений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
сад-іподром — Запозичений стародавніми римлянами у греків сад у вигляді плоского відкритого газону з квітами, обрамованого алеями і стриженим чагарником. Фонтани, альтанки, квітники і деревні композиції знаходились по периметру і сприймалися з центра … Архітектура і монументальне мистецтво
гебраїзм — у, ч. Слово чи мовний зворот, запозичений з давньоєврейської мови … Український тлумачний словник
грецизм — у, ч. Слово або зворот, запозичений з грецької мови … Український тлумачний словник
занесений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до занести 1 5). || зане/сено, безос. присудк. сл. 2) прикм., рідко. Те саме, що запозичений … Український тлумачний словник
запозиченість — ності, ж. Абстр. ім. до запозичений … Український тлумачний словник
книжковий — а, е. 1) Прикм. до книжка 1). || Стос. до книжки. || Признач. для зберігання книжок. || Признач. для торгівлі книжками. || Який виготовляє, випускає книжки. || Власт. книжці, книжкам. •• Книжко/ва пала/та центральна бібліографічна установа в… … Український тлумачний словник
наносний — а/, е/. 1) Нанесений водою, вітром і т. ін. 2) перен. Не властивий кому , чому небудь, запозичений у когось, внесений звідкись … Український тлумачний словник
неоригінальний — а, е. Схожий на іншого (інші), наслідувальний; запозичений … Український тлумачний словник
